Віталій Бойко: чому якірні супермаркети – must-have для українських ТРЦ?

Європейські експерти, серед яких Віталій Бойко, CEO NAI Ukraine, спеціально для видання Across-magazine прокоментували синергію ТРЦ і якірних супермаркетів, їх розвиток і переваги.

Подаємо український переклад тексту пана Віталія.

Які економічні вигоди отримує ТРЦ із появою у тенант-міксі продовольчого якоря?
Роздрібна торгівля продуктами харчування була і залишається одним із найважливіших якорів у будь-якому ТРЦ. Коли почали з’являтися перші торгово-розважальні центри, у багатьох пострадянських країнах частка витрат на продукти харчування та FMCG (Fast Moving Consumer Goods) становила близько 50% місячного доходу. Ще один важливий фактор – поява гіпермаркетів. У них продавалося 60% непродовольчих товарів, які на той час були у дефіциті. Наприклад, коли в Луганську було відкрито перший Metro Cash and Carry, ноутбуки стали найбільш продаваним товаром.
Сьогодні в нашій країні оператори продуктів харчування є невід'ємними якорями в ТРЦ.

Що отримує ТРЦ від присутності в ньому супермаркету?
По-перше, високий потік відвідувачів (від 1000 до 15000 осіб на добу в гіпермаркетах).
По-друге, ставки оренди продовольчих якорів в Україні варіюються від 100 до 300 євро за квадратний метр на рік.
По-третє, маючи товари FMCG, супермаркети іноді є основними генераторами трафіку в будні, що дозволяє іншим орендарям мати більш збалансовані продажі протягом тижня.

Що, в свою чергу, отримують мережі супермаркетів від присутності в ТРЦ, порівняно з окремими точками?
Супермаркети отримують ті самі переваги в торгових центрах, що й інші орендарі: синергію. Стандартизований супермаркет може залучити від 3 000 до 5 000 людей, а гіпермаркет – від 10 000 до 15 000 осіб. Регіональні торгові центри Києва відвідують від 50 000 до 70 000 людей на добу, тому у мереж супермаркетів зростає аудиторія.

Мережа супермаркетів «Сільпо» в ТРЦ «Блокбастер» у Києві оформлена в стилі мультфільму «Лісова пісня. Мавка»

Також варто не забувати, що торгові центри майже завжди є пріоритетним вибором для покупок у вихідні дні. Відсутність супермаркету в складі торгового центру призводить до втрати надзвичайно високого трафіку у вихідні дні, а отже, до меншої комерційної ефективності.

Де ми можемо побачити конкретні приклади інноваційних концепцій співпраці ТРЦ та продовольчих якорів у контексті діджиталізації та постійного розвитку?
Торгові центри створюють якісні платформи для розвитку онлайн пунктів доставки та самовивозу, наприклад, Pickup Point гіпермаркетів Auchan (Французька транснаціональна роздрібна група), які представляють собою МАФи площею 40 кв.м.

Яскравим прикладом впровадження сталого розвитку є проект «Лавка Традицій», який веде українська продуктова мережа «Сільпо». Проєкт заохочує розвиток туризму, місцевої культури та виробництва. Сьогодні в проєкті представлено 142 дрібних виробника, які продають свою продукцію у понад 100 супермаркетах «Сільпо».

Які найпоширеніші проблеми можуть погіршити конструктивну співпрацю ТРЦ та продовольчих якорів?
Для ТРЦ
Супермаркети прагнуть зайняти більш вигідне та зручне місце, наприклад, на першому поверсі. Великі супермаркети також прагнуть не допускати інших великих орендарів продуктових магазинів або спеціалізованих продуктових магазинів у ТРЦ. Також можливі заходи, спрямовані на обмеження кількості кафе та фуд-кортів через конкуренцію; з такими проблемами стикаються оператори.

Для супермаркетів
Для них є кілька потенційних проблем: торгові центри не завжди враховують вимоги операторів роздрібної торгівлі щодо форми чи розміру площ, відведених під супермаркет, а також необхідних каналів зв’язку між комунальними службами, технологічними приміщеннями та торговим залом.

Джерело: Across-magazine